ХІРУРГІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

У розробці тестів брали участь:

Горобець С.П., викладач Петрівського державного аграрного  технікуму;

Кривенька О.П., викладач ВСП “Василівський коледж Таврійського державного агротехнічного університету”.

Мунтян Ю.В., виконуючий обов’язки начальника управління ветеринарної медицини в Компаніївському районі Кіровоградської області;

Тимчишин С.В., викладач Бучацького коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету;

Шарак Т.П., викладач Козелецького технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету;

Шинкаренко В.Ф., викладач Компаніївського технікуму ветеринарної  медицини Білоцерківського національного аграрного університету

1. Cучасна хірургія ветеринарної медицини вивчає:

правила і способи хірургічних операцій

хірургічні захворювання окремих ділянок та органів тіла тварин

+профілактику та лікування хірургічних захворювань тварин

профілактику та лікування хвороб копит та копитець тварин

Л-1, с. 3

2. До складу спеціальної хірургії входить:

+ветеринарна ортопедія, офтальмологія

мікробіологія

топографічна, патологічна анатомія

ветеринарна факрмакологія з рецептурою

Л-1, с. 4

3. Який інструмент застосовують при фіксації коня у стоячому положенні?

щипці Гармса

+закрутка

палиця-водило

щипці Демченка

Л-1, с. 17

4. Визначіть спосіб повалення великих свиней за методом Коршунова:

окремо зв’язують мотузками грудні і тазові кінцівки, а потім повальним ременем з’єднують обидві путові мотузки і пропускають через перекладину

на кожну з кінцівок накладають петлю з металевим кільцем, а довгою мотузкою проводять через кільце

+петлю короткої мотузки накидають на верхню щелепу з металевим кільцем, а довгу мотузку, закріпивши за тазову кінцівку пропускають через металеве кільце

край мотузки, яку пропускають під черевом, закріплюють в ділянці пута передньої і задньої ділянок

Л-1, с.195- 98

5. Операційний стіл  для фіксації дрібних тварин:

+Виноградова

Сапожникова

Жемайтіса-Юревічуса

Китаєва

Л-1, с. 19

6. Перев’язний матеріал і хірургічну білизну стерилізують:

фламбуванням

+ в автоклаві сухою парою під тиском 1,5 (2) атм  упродовж 30 (20) хв

у сушильній шафі сухим паром за t 150–160^○С упродовж 20 – 30 хв

у стерилізаторі кип’ятінням упродовж 20–30 хв

Л – 1, с. 41 – 42

7. Універсальним антисептиком є комплексний препарат первомур (рецептура «С-4»), в якому містяться:

+мурашина кислота і перекис водню

йод і йодит калію

хлоргексидин біоглюконат і дегмін

йодонат і йодопірон

Л-5, с. 124

8. Визначіть групу антисептиків, до якої входить діоксидин:

нітрофурану

нітромідазолу

+хіноксоліну

галоїдів

Л-1, с. 26

9. За способом Мелехова стерилізацію шовних ниток здійснюють:

2% спиртовим розчином формаліну

+4,8% розчином первомуру

0,1% розчином декаметоксину

3% розчином хлораміну Б

Л-5, с. 143

10. Нитки штучного походження, що розсмоктуються:

+окцелон, вікрил, дексон

кетгут

шовкові, лавсанові, капронові

нейлон, перлон, дактон

Л-5, с. 329

11 .Визначіть, який шовний матеріал має антимікробні властивості:

доторхон, дакрон, перлон

дужки Мішеля, танталові скріпки

+тефлон, капромед, біолан, летилан

бавовняний, лляний

Л-5, с. 330

12. Стерилізацію хірургічних інструментів антисептичними речовинами проводять:

 кип’ятінням у розчині натрію карбонату упродовж 15 хв

у сушильній шафі сухим жаром за t 150–160^○С упродовж 20–30 хв

текучою парою в апараті Коха за t 100^○С упродовж 1–2 год

+ у рідині Каретникова (формалін – 20 г, карболової кислоти – 3 г, карбонату натрію – 15 г, води – 1 л) на 30 хв, зануренням

Л – 1 с. 44

13. За способом Садовського шовкову нитку стерилізують:

знежирюють у бензині (ефірі) упродовж 12 год, потім просушують і занурюють на 14 діб у банку з 1–2% спиртовим розчином йоду;

+ занурюють у 0,5% розчин аміаку на 15 хв; стерильним пінцетом переносять на 15 хв у 2% розчин формаліну на 70% спирту;

занурюють у 0,5 % розчин аміаку на 30 хв після чого переносять на 30 хв, у 2% розчин формаліну на 65% спирту;

кип’ятінням упродовж 15 хв у розчині сулеми (1:1000)

Л – 1, с. 44

14. Обробку операційного поля з метою дезінфекції за способом Пирогова-Філончикова змазують:

+ 5% спиртовим розчином йоду, двічі від центра до перефирії

3% спиртовим розчином формаліну

2% розчином карболової кислоти

5% водним розчином калію перманганату

Л – 1 с. 46

15. З метою зниження секреції залоз, зменшення ларинго- і бронхо­спазму, застосовують для премедикації:

2% розчин промедолу

2,5% розчин аміназину

+1% розчин атропіну сульфату

2% розчин димедролу

Л-1, с.51-52

16. До антигістамінних препаратів відносять:

домосезан

рометар

аміназин

+димедрол

Л-1, с. 49

17. Внаслідок проведеного внутрішньовенного хлоралгідратного наркозу у коня виявлено тромбофлебіт. Вам необхідно провести:

штучне дихання та підшкірно кофеїн чи камфору

+обколювання 0,25% розчином новокаїну в кількості 150–200мл

інтракардіально розчин адреналіну в кількості до 10 мл

вливання фізіологічного розчину

Л-1, с. 55–56

18. За способом Альфельда для підготовки рук хірурга до операції з метою знежирення, дезінфекції і дублення обробляють:

0,5–1% спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату упродовж 2–3 хв спиртовим розчином йоду у співвідношенні 1:3000 упродовж 3 хв

+70% спиртом упродовж 5 хв, а кінчики пальців змазують 5% спиртовим розчином йоду

0,5% розчином аміаку, а потім 70% спиртом,а потім кінчики пальців змазують 10% розчином йоду

5% спиртовим розчином йоду

Л – 1 с. 45

19. Провідникову анестезію п’ястка (плесна)за методом Шаброва Г.Г. виконують в ділянці:

+середній третині кісток по краях сухожилків згиначів і розгиначів (у чотирьох точках)

середній відстані між орбітою та основою рогового відростка

средній відстані між латеральним краєм основи рогового відростка і кутом нижньої щелепи

на 2–3см нижче суглобів з латеральної та медіальної поверхні кісток

Л-1, с. 61

20. Крижову епідуральну анестезію проводять у точці перетину двох площин:

лінією переднього краю останнього ребра і жолобку, утвореному найдовшим і клубово-реберним м’язами спини

+сагітальної лінії, проведеної вздовж хребта та перпендикулярної до неї, проведеної через корінь хвоста на рівні сідничних горбів

в жолобку на межі між основою вим’я і черевною стінкою

латеральному краю найдовшого м’яза та в проміжку між поперечно­реберними відростками 3-го і 4-го поперекових хребців

Л-1, с. 61

21. Визначіть концентрацію наркотичного розчину тіопенталу натрію, якщо 1г препарату розбавити в 19 мл двічі дистильованої води:

0,5% розчин

1% розчин

2,5% розчин

+5% розчин

Л-1, с. 59

22. Інтраперитонеальний наркоз застосовують шляхом введення наркотичної речовини:

 вливання через пряму кишку, наприклад коневі хлоралгідрат у  вигляді клізми

вливання через рот, наприклад 30 % спирту корові

+ в черевну порожнину, наприклад 2,5% розчину тіопенталу натрію свині

ін’єкція внутрішньом’язово, наприклад розчин гексеналу   собаці

Л – 1 с. 53 -55

23. Для утворення в кістках отворів застосовують:

распатори

елеватори

+трефіни і трепани

к’юретки

Л-1, с. 65

24. Тимчасовий спосіб зупинки  кровотечі – це:

+накладання пов’язки

накладання лігатури

тампонада рани

скручування судин

Л-1, с. 65

25. Гостре недокрів’я та кисневе голодування розвивається при втраті крові:

10–15%

+20–35%

40–50%

більше 50%

Л-1, с. 68

26. Спеціальний шов, що накладають на порожнисті органи:

матрацний

кушнірський

+Шмідена, Ламбера

вузловий

Л-1, с. 157

27. Вкажіть вид прямої інфільтраційної анестезії:

просочування тканин анестетиком навколо певної ділянки

ін’єкція анестетика ендоневрально чи периневрально у відповідному місці

нанесення анестетика на поверхню тканин

+ просочування тканин анестетиком по лінії

Л-1 с. 57–58

28. При переливанні крові аглютинація настає за наявності в крові:

антитіл;

аглютиногенів А або Б

аглютинінів А або Б

+аглютиногенів А або Б і аглютинінів А або Б

Л-1, с. 68–69

29. Лігуванням судин називають:

скручування

+перев’язування

припікання

затискання

Л-1, с. 73

30. Хірургічні інструменти, які відносять до голкотримачів:

+Матьє, Гегара

Пеана, Кохера

Занда, Амосова

Телятникова, Бурдіццо

Л-1, с. 70

31. Як називається кровотеча, що виникає після зняття джгута:

травматична

нейротрофічна

+ паралітична

ерозійна

Л-1 с. 65–67

32. Під час ампутації рогового відростка у великої рогатої худоби здійснюють провідникову анестезію нерва рогового відростка в ділянці:

середній відстані між основою рогового відростка і кутом нижньої щелепи

+середній відстані між заднім краєм орбіти й основою рогового відростка на 1 см вище внутрішнього кута повік

основи верхньої повіки посередині дорсального краю орбіти

Л-1, с. 81

33. Лігатурні пов’язки, що застосовують для захисту ран:

Коршуновим, Андреєвим

Пеана, Кохера

Занда, Амосова

+Медведєвим, Гірголовою

Л-1, с. 88

34. До біологічних способів спинення кровотечі відносять:

пальцеве притискання, накладання джгута, накладання стискальної пов’язки

+ сальник, жирову тканину, фастії, гемостатичної губки

тампонаду, торзування, лігатура судини

мимовільне спинення кровотечі

Л -1 с. 65–68

35. Биків каструють:

тільки закритим способом

+відкритим і закритим способами

відкритим способом “на відрив”

за способом  Байбуртцяна

Л-1, с.105–106

36. Жеребців каструють:

перкутанним способом

+відкритим способом та за допомогою щипців Занда

відкритим способом “на лігатуру”

за способом Мочаловського

Л-1, с.101

37. Під час кастрації старих баранів за способом Єсютіна щипці Занда накладають на:

сім’яники

сім’яники і сім’яні канатики

сім’яні канатики, покриті шкірою

+сім’яні канатики, покриті загальною піхвовою оболонкою після розсі­кання тканин

Л-1, с. 108

38. Кролів каструють:

способом Мочаловського

способом Байбуртцяна

+відкрито-закритим (способом Власенка-Михайловського)

перкутанним способом

Л-1, с. 112

39. Для зупинки кровотечі з артерії сім’япроводу внаслідок невдалої кастрації застосовують:

+тампон Мікуліча, накладання кровозупинних пінцетів

бинтову тиснучу пов’язку

3% розчин перекису водню (місцево)

джгут на шийку мошонки

Л-1, с. 98

40. Які ранні післякастраційні ускладнення можливі у самців?

+кровотеча з культі сім’яного канатика

гнійне запалення тканин мошонки

запалення загальної піхвової оболонки, культі сім’яного кана­тика

фунікуліт

Л-1, с. 98

41. За три місяці після кастрації у бичка виявлено ущільнену гранульому в ділянці мошонки. Визначіть напрям лікування:

розсікання тканин, введення дренажу з антисептичними засобами

антибіотикотерапія

+екстирпація пухлини, дренування рани

активний моціон, масаж гранульоми з призначенням теплових компресів

Л-7, с. 163

42. Який тип шприца для ін’єкцій має на штоці бігунок:

Рекорд

+ Рекорд- Праваца

Люера

Жане

Л-1, с. 75

43. Надплевральну новокаїнову блокаду черевних нервів і пограничних стовбурів за В.В.Мосіним у великої рогатої худоби виконують в ділянці:

з правого боку в проміжку між останнім ребром і поперечним відростком першого поперекового хребця

+з кожного боку переднього краю останнього ребра в жолобку, утвореному найдовшим і клубово-реберним м’язами спини

в жолобку, утвореному найдовшим м’язом спини і в проміжку між поперечно-реберними відростками 3-го і 4-го поперекових хребців

в жолобку на межі між основою вимені і нижньої черевної стінки

Л-1, с. 124

44. Шов, який накладають на короткий час, для утримання в рані тампонів, дренажів – це:

первинний

вторинний

+тимчасовий (провізорний)

ситуаційний

Л-1, с. 70

45. За термічного способу запобігання росту ріг у телят застосовують:

трепан

+ термокаутер

хімічні речовини ( їдкий натрій чи калій, азотна чи трихлороцтова кислоти) 

гумове кільце

Л-1, с. 79–81

46. Вкажіть ступінь закритого ушкодження, при якому в тканинах утворена гематома:

перша

+друга

третя

четверта

Л-1, с. 160

47. У стадії гнійно-некротичного стрижня фурункула застосовують:

масаж, теплові спиртові компреси

УВЧ-терапію, лазеротерапію

+кристали саліцилової кислоти, мазі з синтоміциновою емульсією

пов’язки з протеолітичними ферментами, гіпертонічним розчином хлориду натрію

Л-1, с.134

48. Як називають пов’язку, в якої краї лонгета розрізані уздовж на кілька тасьмочок, а під час накладання зав’язують вузлом?

бинтова

косинкова

 +пращоподібна

каркасна 

Л-1, с. 87

49. Гіпсова пов’язка, яка по всій довжині є суцільною:

мостоподібна

стулкова

вікончаста

+ глуха

Л-1, с. 89–91

50. Визначіть збудник анаеробної інфекції при емфіматозній формі:

Cl.Oedematiens

+Cl.Perfringens

Cl.septicum

Cl.histolycum

Л-1, с. 142

51. Постгеморагічний шок виникає при:

надмірній механічній, хімічній, термічній діях

значних і тривалих гнійно-некротичних процесах

введенні в організм тварини антигену

+значних крововтратах

Л-1, с. 157

52. Метод лікування  хірургічно хворих тварин, у механізмі дії якої провідним є стимуляція захисної, трофічної й пластичної фізіологічних функцій:

патогенетична

+ неспецифічна стимулювальна

етіотропна або причинна

фізична

Л-1, с . 117

53. Яке лікування застосовується тварині в першу годину після отримання удару?

масаж

+стискальна пов’язка у поєднанні з холодом

іммобілізувальна пов’язка

парафінолікування

Л-4, с. 161

54. Гумовий мішок або міхур заповнений льодом чи снігом закріплений на ушкодженій ділянці хворої тварини називають:

охолодний компрес

аплікація

+ сухий холод

ножні ванни

Л-1 , с. 127

55. До якого часу збільшується порожнина гематоми?

+тиск порожнини гематоми вирівнюється з тиском судини

доки не утвориться згусток крові

доки не відбудеться рефракція згустку

доки не проросте сполучною тканиною

Л-2, с. 171

56. Зовнішнє обсіменіння мікробами поверхні рани:

+ контамінація

ранова мікрофлора

інфект

ворота інфекції

Л-1, с. 130

57. При отеомі з лікувальною метою проводять:

+розтин, видалення вмісту і накладання валикового шва

накладання пов’язки з антисептичною маззю

фізичні процедури

накладають гіпсову пов’язку

Л-1, с. 199

58. Як називають запалення волосяної сумки і сальної залози?

+ фолікуліт

фурункул (чиряк)

карбункул

абсцес

Л-1, с. 133

59. При якій хворобі закритих ушкоджень м’яких тканин застосо­вують марлевий дренаж, змочений 2%-им спиртовим розчином йоду після видалення вмістимого:

удар

гематома

+лімфоекстравазат

флегмона

Л-3, с. 117

60. Які можуть бути стадії шоку?

гідратації

+еректильна

дегідратації

дезінфекція

Л-1, с. 158

61. Характерні ознаки в початковій стадії інфільтрації формування абсцесу:

загибель тканинних елементів і відокремлення їх від здорових

формування піогенної капсули

+ підвищення внутрішньотканинного тиску, порушення кровообігу, інфільтрація тканин лейкоцитами

утворення нориць       

Л -1 , с. 137

62. Атонічна виразка характеризується:

+її розміри не змінюються

її розміри невпинно збільшуються

утворенням щільного товстого шару фіброзної тканини

поверхня нерівномірна, горбкувата, складної форми грануляції

Л-1, с. 191

63. Вид збудника, що викликає некробактеріоз при специфічній інфекції:

Actinomyces

Microcсocus botriomyces equi

Bac. tetani

+ Bac. necrophorum

Л-1 , с. 144–148

64. У фазі гідратації (за І.Г. Руфановим) відбуваються такі про­цеси:

+очищення рани, запальна реакція тканин

відбувається регенеративний процес

утворення і реорганізація рубця

відбувається епідермізація

Л-1, с. 168

65. Який термін загоєння рани за первинним натягом?

+6–8 діб

від 10 до 14 діб

від 14 діб і більше

до 5-ти діб

Л-1, с. 169

66. Забиті рани у тварин виникають при дії:

+ тупими предметами

гострими колючими

завданні зубами

 гострими різальними

Л-1, с. 167

67. Утворення рубця на місці ушкоджених тканин можливе:

за первинним натягом

+за вторинним натягом

загоєння під струпом

утворюючи первинну біологічну спайку

Л-3, с. 206

68. Очищення ран у коней і собак спостерігається за:

гнійно-секвестраційним типом

+гнійно-ферментативним типом

секвестраційним типом

асептичним типом

Л-1, с. 171

69. У яких тварин через 5–7 днів внаслідок гнійно-демаркацій­ного запалення відбувається секвестрація ранового процесу:

коней, собак

+великої рогатої худоби

птахів, гризунів

звірів

Л-1, с. 171

70. Основний принцип лікувальних заходів при ранах:

+поліпшення умов перебігу ранового процесу

запобігання травмуванню

не перевтомлювати тварин у роботі чи перегонами на велику відстань

поліпшення умов годівлі, догляду та утримання

Л-1, с. 171

71. Хірургічну обробку рани  називають відстроченою, яку виконали:

в період прояву хірургічної інфекції

+ через 24–36 год з моменту поранення

через 6–12 год після поранення

через певний час після первинної хірургічної обробки

Л-1, с. 173

72. Визначіть за Преображенським фармакологічні засоби, що застосо­вують при фізичній антисептиці для лікування ран:

1% розчин піоктаїну, брильянтового зеленого

йодоформна, іхтіолова, ксероформна мазі

+10% розчин натрію хлориду, 20% магнію сульфату, 50% цукру чи меду

3% розчин перекису водню, калію перманганату (1:500)

Л-1, с. 186

73. Лікування свіжих випадкових ран здійснюють:

накладанням пов’язки

обробкою рани антисептичним розчином, накладанням швів

+механічною і хірургічною обробкою (після знеболювання), накладанням пов’язки з антисептичними засобами

накладанням глухих вузлових швів

Л-1, с. 173

74. У фазі гідратації інфікованих ран застосовують фармако­логічні засоби, які направлені на:

ріст рубцевої тканини

+очищення рани від мертвих тканин, знищення мікрофлори

ріст епітеліальної тканини

закриття ранової щілини

Л-1, с. 174

75. У фазі дегідратації інфікованих ран застосовують фармако­логічні засоби, які направлені на:

спинення кровотечі, знищення мікрофлори

+захист рани від повторних ушкоджень, пересихань тканин, проникнення вторинної інфекції та посилення росту грануляції

спадання набряку, відновлення крово- і лімфообігу

активізацію імунобіологічних реакцій організму

Л-1, с. 169

76. Дослідження стану пораненої тварини та хірургічної обробки рани розпочинають:

+зі збору анамнезу

із зовнішнього дослідження рани

із внутрішнього дослідження рани

загального дослідження

Л-1, с. 184

77. Що таке нориця?

місцеве відмирання клітин, тканин у живому організмі

+ патологічний канал у тканинах покритих епітелієм, який виходить з глибини назовні

дефект шкіри або слизової оболонки, яка довго не загоюється

патологічне розростання тканин організму

Л-1 , с. 194

78. Внаслідок одержаних опіків другого ступеня у великої рогатої худо­би виявлено:

дифузні набряки

пухирі

+шкіру напружену, ущільнену й дуже болючу

некроз тканин

Л-1, с. 180

79. Перший (дореактивний) період обмороження у тварин характер­ризується:

+побліднінням ушкодженої ділянки, холодної і не чутливої на дотик

почервонінням ушкодженої ділянки, гарячої і болючої на дотик

дифузним набряком і утворенням пухирів

видимих змін не визначають

Л-3, с. 224

80. При вологій гангрені у тварин виявляють такі ознаки:

змертвілі тканини зменшені в об’ємі без ознак запалення, темно-бурого кольору

+гіперемія навколо осередків некрозу, розплавлена маса сморідного запаху та брудно-зеленого кольору

патологічний канал, з якого виділяється гнійний ексудат

утворення демаркаційної лінії

Л-1, с. 188

81. Доброякісні пухлини характеризуються:

проростанням прилеглих тканин з метастазами

+повільним ростом, наявністю капсули, яка запобігає проростанню їх у здоровій тканинні

дефектом шкіри чи слизової оболонки, які довго не загоюються

розмноженням незрілих клітин

Л-3, с. 242

82. Пухлини (новоутворення), що розвиваються з тканин епітеліаль­ного походження:

фіброміома

гемангіома

лейоміома

+папілома

Л-1, с. 197

83. Екзема шкіри пустульозної стадії характеризується:

загальною гіперемією, ексудацією серозної рідини

утворенням пухирців, наповнених серозним ексудатом

+появою пухирців, наповнених гнійним ексудатом

утворення бородавчастих розрощень

Л-1, с. 202

84. Верукозний (бородавчастий)дерматит шкіри проявляється:

тривалим або невмілим застосуванням хімічних засобів

+гіперплазією соскового шару основи шкіри і утворенням бородавчастих розрощень

внаслідок інфекційного захворювання, збудником якого є паличка некрозу

тривалим згодовуванням барди

Л-1, с. 205

85. Тромбофлебіт – це:

+запалення вен з утворенням тромбу

-запалення вен

-запалення лімфатичних судин

-запалення лімфатичного вузла

Л-4, с. 151

86. Запалення лімфатичних вузлів:

лімфангоїт (лімфангіт)

флебіт

тромбофлебіт

+ лімфанодуліт (лімфаденіт)

Л-1 , с. 207–211

87. Запалення зубної м’якоті називають:

карієс

+пульпіт

періодонтит

стоматит

Л-1, с. 219

88. Запалення, що спостерігається у ділянці верхньощелепної пазухи:

фронтит

+гайморит

отит

періодонтит

Л-1, с. 221

89. Яка грижа характеризується зміщенням внутрішніх органів черев­ної порожнини разом із очеревиною через пупковий отвір?

+пупкова

пахвинно-мошонкова

діафрагмальна

стегнова

Л-1, с. 226

90. При якій грижі відбувається зрощення вмісту з грижовим мішком:

вправній

+невправній

защемленій

набутій

Л-1, с. 226

91. Причинами набутих гриж є:

природні отвори, що не закрилися

+механічні пошкодження

протяги, підвищена вологість

неповноцінна годівля

Л-3, с. 276

92. Невправні грижі мають такі клінічні ознаки:

безболісне припухання, еластичне, при надавлюванні легко зникає і прощупується грижове кільце

припухлість напружена, болюча, гаряча, можливий запор і блювота

+вміст не вправляється у черевну порожнину

вміст порушує відток крові та  лімфи, що супроводжується набряком

Л-3, с. 276

93. Які методи діагностики використовуються для постановки діагнозу “пупкова грижа”?

+огляд, пальпація

аускультація, пункція

перкусія, рентгенографія

діагностична анестезія

Л-3, с. 276

94. Прогноз при вправимих пупкових грижах буде:

несприятливий

сумнівний

+сприятливий

обережний

Л-1, с. 227

95. Визначіть техніку герніотомії вправимої  пупкової грижі за першим способом Оливкова:

+відпрепарований грижовий мішок перекручують, на його верхівку накладають шовкову лігатуру, кінці якої проводять через краї грижового кільця

грижовий відпрепарований мішок прошивають кетгутом і вводять у грижове кільце

відпрепарований грижовий мішок вправляють через грижове кільце в черевну порожнину, а на краї грижового кільця накладають вузлові шви

відпрепарований грижовий мішок прошивають кількома довгими нитками

Л-1, с. 232

96. Герніотомія з використанням алопластики – це:

накладання спеціальних швів

+накладання лавсанової чи капронової сітки

накладання спеціальної пов’язки

накладання іммобілізуючих пов’язок

Л-1, с. 215

97. При інтравагінальній грижі у самців:

+грижовий вміст проникає у порожнину загальної піхвової оболонки

грижовий вміст проникає тільки у піхвовий канал

грижовий вміст проникає через діафрагму

грижовий вміст проникає в ділянку промежини

Л-1, с. 233

98. Під час оглядя тварин з інтравагінальними грижами відмічають:

+пухлину в ділянці мошонки 

припухлість у ділянці пупка

припухлість в ділянці підгрудка

припухлість на шиї

Л-1, с. 233

99. Тварину з інтравагінальною грижою перед операцією фіксують:

у боковому положенні

+у спинному положенні з дещо піднятою тазовою частиною

у спинному положенні з дещо припіднятою головою

у стоячому положенні

Л-1, с. 233

100. Оперативний доступ при герніотомії інтравагінальної грижі здійснюють:

у ділянці мошонки

у ділянці пупка

+у ділянці зовнішнього пахвового кільця

у ділянці маклака

Л-1, с. 233

101. Профілактикою гриж є:

забезпечення повноцінного раціону

запобігання протягам, сирості

+запобігання травмуванню

забезпечення моціоном

Л-1, с. 228

102. При атрезії заднього проходу у новонароджених застосо­вують:

+оперативне втручання

консервативне лікування

фізичні методи лікування

застосування компресів

Л-1, с. 229

103. Повне випадання прямої кишки має:

випинання слизової оболонки у вигляді складок з отвором посередині

+випинання циліндричної форми, що вкрите слизовою оболонкою, яка переходить у шкіру без різких меж

випинання, яке утворюється при потугах

випинання слизової оболонки, що зникає

Л-1, с. 279

104. Визначіть техніку ампутації випавшої прямої кишки за Оливковим:

випавшу ділянку прямої кишки пронизують лігатурою, а перерізавши лігатуру посередині, зав’язують ампутовані тканини прямої кишки

+випавшу ділянку прямої кишки проколюють в’язальними шпицями або довгими голками, за 1см від шпиць ампутують і накладають на тканини вузлові шви

випавшу частину прямої кишки ампутують поступово після накладання вузлових швів

для ампутації прямої кишки використовують спеціальний прилад

Л-1, с. 232

105. При орхітах виникає запалення:

+сім’яника

придатка сім’яника

загальної піхвової оболонки

сім’яного канатика

Л-3, с. 287

106. Постит – це:

запалення зовнішньої оболонки вільної частини статевого члена;

+запалення внутрішнього листка крайньої плоті

запалення зовнішньої і внутрішньої оболонки

запалення очеревини

Л-1, с. 235

107. Парафімоз – це:

+неможливість втягнення статевого члена в препуцій

природжене чи набуте звуження препуціального отвору

запалення передміхурової залози

запалення сім’яникового мішка

Л-1, с. 237

108. Часткова втрата м’язами здатності до активних рухів:

+ парез

параліч

параплегія

геміплегія

Л-1,с 212

109. Щоб визначити місце ураження м’язів, тварину змушують:

рухатися згори

рухатися по колу так, щоб ці м’язи були розміщенні внутрішньо відносно кола

рухатися під гору

+рухатися по колу так, щоб ці м’язи були розміщенні назовні відносно центра кола

Л-1, с. 245

110. Переміжна кульгавість характеризується:

порушенням функцій кінцівки, як у фазі її обпирання, так і у фазі переносу

+ періодичним порушенням функції кінцівки тільки в момент її руху

кульгавістю тільки у фазі обпирання, а хвора кінцівка виносить нормально

неповним винесенням хворої кінцівки вперед і незначним підніманням її у фазі переносу

Л-1 , с. 243

111. Причинами ревматичного міозиту є:

перенапруження м’язової тканини за тривалих перегонів, стрибків, ударів тощо

+загальне інфекційно-алергічне захворювання організму

проникнення в тканини гноєтворних мікробів

проникнення анаеробних мікробів

Л-1, с. 247

112. Перша стадія розвитку ревматичного міозиту характеризується:

+підвищеною проникністю кровоносних судин – супроводжується сероз­ним просочуванням та інфільтрацією

ростом клітин сполучної тканини з утворенням ущільнених вузликів

рубцюванням і контрактурою

розплавлення тканин

Л-1, с. 247

113. Прогноз за тяжкої форми захворювання ревматичного міозиту:

сприятливий

обережний

+несприятливий

сумнівний

Л-1, с. 248

114. Визначіть лікувальні заходи на початковій стадії ревматичного міозиту:

загальна антисептична, новокаїнова, електротерапія, місцево тепло; у разі виникнення абсцесів їх розрізають і дренують з антисептичними засобами тощо

+жарознижуючі, аналгезуючі і протизапальні засоби; внутрішньовенно 10%-ий розчин натрію саліцилату – 1–2 рази на день упро­довж 2–3 діб у дозі: великим тваринам 100–200 мл, дрібним – 20–50 мл

на початку захворювання протизапальні , а пізніше – засоби, що сприяють розсмоктуванню ексудату, новокаїнова терапія, тепло, масаж

оперативні методи лікування

Л-1, с. 248

115. Профілактичні заходи ревматичного міозиту:

не допускати перевтоми тварин, механічних ушкоджень

своєчасно виявляти й лікувати механічні ушкодження, дотримуватись правил асептики і антисептики

+оберігати тварин від застуди, переохолодження, протягів, стежити за збалансованістю раціону тощо

утримувати тварин на глибокій підстилці

Л-1, с. 249

116. Розтяг сухожилка – це:

розриви окремих фібрил і дрібних кровоносних судин

+ розрив окремих сухожилкових волокон і судин при збереженні анатомічної безперервності

повний розрив сухожилка

розрив фасцій, м’язів та лімфатичних судин

Л-1, с. 254

117. Суть визначення тендовагініту:

+ запалення сухожилкових піхв

запалення сухожилка

запалення слизової оболонки

запалення слизової сумки

Л-1, с. 257

118. Запалення слизових сумок називають:

+ бурсит

тендиніт

тендовагініт

артрит

Л-1 , с. 261

119. Прекарпальний бурсит часто діагностують у великої рогатої худоби:

ділянка п’яткового горба

ділянка ліктьового горба

+ділянка п’ястя

ділянка колінного суглоба

Л-3, с. 322

120. Розтяг суглоба – це:

закрите ушкодження суглобових тканин без порушення цілісності шкіри

+закрите ушкодження суглобових тканин з частковим розривом зв’язок і суглобової капсули

закрите ушкодження суглоба, що супроводжується стійким зміщенням суглобових кінців кісток, ушкодженням зв’язок і суглобо­вої капсули

запалення м’язів, яке виникає при проникненні гноєтворних мікробів

Л-3, с. 225

121. Артрит – це:

хронічне дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів

хронічне запалення суглоба, яке характеризується розвитком сполучнотканинних і кісткових розрощень

+запалення суглобів

запалення кісткової тканини

Л-3, с. 231

122. Асептичний ексудативний артрит виникає:

+після механічних ушкоджень, перевтоми, при гострому ревматизмі, бруцельозі тощо

внаслідок інфікування суглоба

у продуктивних тварин внаслідок порушення обміну речовин, відсутності моціону, неправильної годівлі і утримання

внаслідок проникнення грибків

Л-3, с. 332

123. Серозний синовіт характеризується:

розрощенням сполучної тканини суглоба

накопиченням в порожнині суглоба гнійного ексудату

+ набряком і випотіванням ексудату з боку капсули  суглоба

випотіванням фібрину в порожнину суглоба

Л-1, с. 263

124. При емпіємі суглоба відбувається:

+накопичення гнійного ексудату в порожнині суглоба

розрощення суглобового хряща, за якого виникає нерухо­мість суглоба або контрактура

накопичення крові

накопичення лімфи

Л-3, с. 334

125. В яких тканинах проходять морфологічні зміни при параарти­кулярній флегмоні?

суглобового хряща та епіфізах кісток

+ навколишніх тканинах суглоба

синовіальному шарі суглоба

у м’язовій тканині

Л-1, с. 277

126. Гранулематозний артрит характеризується:

руйнування суглобового хряща

просочування гнійним ексудатом усіх шарів суглобової капсули

накопичення крові в порожнині суглоба

+розрощення сполучної тканини

Л-1, с. 277

127. Дати визначення періоститу:

запалення кісткового мозку

+запалення окістя (надкісниці)

запалення кісткової речовини

запалення слизової сумки

Л-1, с. 308

128. Гострий асептичний періостит характеризується:

+різким болісним припуханням, підвищенням температури, до 4–7 доби запальні явища поступово зникають

випотіванням серозно-фібринозного ексудату, поступово тканина ущільнюється, розростається сполучна тканина

підвищенням температури тіла, прискоренням пульсу і дихання, зрушенням лейкоцитарної формули вліво, місцеві запальні ознаки дуже виражені

виникають зміни при повторних ушкодженнях

Л-1, с. 309

129. Пухлина кісткової тканини – це:

хордома

+ остеома

ангіома

нейрофіброма

Л-1, с. 305

130. Переломи в ділянці тіла кістки називають:

епіфізарні

+діафізарні

метафізарні

епіфізіалізні

Л-3, с. 346

131. Які відновні зміни проходять після перелому кістки в другій фазі загоєння?

+  утворення м’якої сполучнотканинної мозолі

асептичне запалення з явищами серозної та клітинної ексудації

окостеніння м’якої мозолі

перебудова кісткової мозолі

Л-8, с.181–182

132. Під час клінічного дослідження переломів встановлюють досто­вірні симптоми:

біль, припухлість

деформація, порушення функції

+патологічна рухливість кінцівки, крепітація уламків

парези, паралічі

Л-3, с. 225

133. Лікування закритих переломів досягається:

+в разі потреби – репозицією та іммобілізацією уламків

накладанням бинтової пов’язки

накладанням лігатурної пов’язки

накладанням спеціальної пов’язки

Л-1, с. 314

134. Для інтрамедулярного (внутрішньокісткового) остеосинтезу застосовують:

+ спиці (штифти) при переломах трубчастих кісток

дротяні шви у вигляді петлі

гвинти, шурупи, пластини

гіпсовий матеріал

Л-3, с. 316

135. Під час гіпсування ушкодженої ділянки кінцівки нагіпсований бинт спочатку накладають спіральними рівномірними турами:

з місця ушкодження вниз і назад

з верху ушкодження і донизу

+знизу догори ушкодження і назад

з місця ушкодження вверх і вниз

Л-1, с. 323

136. Копито у коня сформоване:

третім і четвертим пальцями

другим пальцем

+третім пальцем

другим і третім пальцями

Л-3, с. 358

137. До складу копита, крім шкіри, відносять:

+копитову і човникову кістки, частину вінцевої кістки, копито­вий суглоб, кінцеві сухожилки пальцевих м’язів

роговий башмак, основу шкіри копита

нижню ділянку кінцівки (від п’ястя до плесни)

роговий башмак, копитова, п’ясна і плеснові кістки

Л-3, с. 358

138. Копитова облямівка (обвідка) – це:

валик, що формує роговий башмак

+вузька безволоса смужка шкіри, що утворює глазур

підошовна поверхня копита, де розміщена копитова стрілка

бокова ділянка копита

Л-4, с. 229

139. Міцність рогу залежить від:

наявності в ньому солей кальцію

наявності в ньому  сполук міді

+наявності в ньому сірки та зв’язаної води

наявності в ньому води

Л-4, с. 231

140. Для нормального функціонування копитцевого рогу необхідно оптимальний відсоток насиченоі вологи:

-до 15%

+15−25%

-більше 25%

-до 5%

Л-1, с. 339

141. На початковій стадії розвитку флегмони вінчика застосовують:

холодні компреси, ванни

гарячі компреси, масаж, прогулянки

+ спирт, іхтіолові пов’язки з інтрааортальним уведенням новокаїн-антибіотикових розчинів, а за необхідності – косі розрізи

дезінфікуючі ванни, мазеві пов’язки

Л-1 , с. 341–342

142. Флегмона вінчика – це:

обмежене гнійне запалення його підшкірної основи

інкапсульоване гнійне запалення його підшкірної основи

+розлите гнійне запалення його підшкірної основи

утворення кров’яного згустка в його основі

Л-1, с. 341

143. Запалення поверхневого (сосочкового) шару основи шкіри копита називають:

пододерматит

+ ламініт

короніт

лімакс (тілома)

Л-1, с. 343

144. Для лікування асептичного пододерматиту, після усунення причини захворювання, призначають:

пов’язку з антисептичною маззю

гарячі компреси, масаж

оперативне лікування

+ холодні процедури, новокаїнову блокаду, в/в кальцію хлориду 100–200 мл 10% розчину

Л-1, с. 344

145. Розвиток ревматичного запалення копит зумовлене:

+дією гістаміну

порушенням обміну речовин

надмірною вологістю в приміщенні

нестачею мінеральної годівлі

Л-1, с. 344

146. Причиною виникнення гнійного пододерматиту є:

порушення умов утримання і годівлі

+інфікування ран, тріщин тощо, ускладнення асептичного пододерматиту

надмірна зволоженість у приміщенні

несвоєчасне розчищення та обрізування копитового рогу

Л-1, с. 385

147. Артротомія копитцевого суглоба:

видалення рудиментів пальців

+ утворення штучного отвору

видалення копитцевої кістки

видалення одного із пальців

Л-1, с. 34

148. Запальний процес під час глибокого гнійного пододерматиту розви­вається, в першу чергу:

+у судинному шарі основи шкіри

у сосочковому шарі основи шкіри

у судинному та сосочковому шарі основи шкіри

у копитовому суглобі

Л-1, с. 346

149. Діагноз під час поверхневого і глибокого гнійногоу пододерматиту встановлюють:

за результатами рентгенографії

на підставі характерних клінічних ознак

+оглядом, пальпацією, пункцією

аускультацією, пасивними рухами

Л-1, с. 346

150. Ексудат, що виділяється під час глибокого гнійного пододерматиту, буде:

рідкої консистенції, темного кольору

+густої консистенції, білого кольору

сморідного запаху, бурого відтінку

кров’яний

Л-1, с. 346

151. Прогноз за поверхневого пододерматиту:

сумнівний

+сприятливий

обережний

несприятливий

Л-1, с. 346

152. З метою видалення ексудату з вогнища  запалення при гнійному пододерматиті застосовують:

антисептичні порошки

+лікувальні ванни (креоліну, дьогтю, іхтіолу тощо)

гіпертонічні розчини

ізотонічні розчини

Л-1, с. 346

153. Некротичний пододерматит виникає під час  потрапляння збуд­ника інфекції:

+Bac. Nekrophorum

гр. Clostridium

Bact. Proteus vulgaris

Bact. Coli commune

Л-1, с. 346

154. Виразковий пододерматит (виразка Рустергольца) уражає ділянку:

м’якуша

підошовний ріг;

+на межі підошви з м’якушем

ділянку білої лінії

Л-6, с. 175

155. Гнильний розпад рогової капсули копитець (копитна гниль) у овець розвивається при потраплянні:

стрептококів, стафілококів тощо

+зб. Fusiformisnodosis

зб. групи анаеробів

грибків

Л-1, с. 351

156. Які лікувально-профілактичні заходи будуть запропоновані під час гнильного розпаду рогової капсули копитець у овець?

+комплексні: профілактичні заходи при виявленні інфекційної хвороби та за хірургічної обробки

курс антибіотикотерапії

хірургічні обробки із застосуванням антисептичних речовин

застосування біологічно активних речовин

Л-1, с. 352

157. Діагностичну провідникову анестезію волярних (плантарних) нер­вів виконують в ділянці:

вище передпліччя (гомілки)

зовнішнього краю колінного або ліктьового суглобів

+на середині п’ястка (плесна)

вище вінцевого краю рогової капсули копита

Л-1, с. 356

158. В яких тканинах виникають деструктивні зміни при деформації копитець?

+сосочковому, періостальному шарі кайми з викривленням сосочків основи шкіри

клітин рогового шару стінки копита

клітин рогового шару підошви копита

бокових тканинах стінки копита

Л-1, с. 336

159. Які є види деформації копитцевого рогу у великої рогатої худоби?

плоскі копитця

+гострокутні, довгі криві, тупокутні

їжакове копито

видовжені

Л-1, с. 363

160. Яку роль виконує райдужка в будові ока?

гладенька, прозора оболонка передньої частинки очного яблука

щільна непрозора оболонка, що вкриває 5/6 поверхні очного яблука

+ відділяє передню камеру ока від задньої

 зв’язками кріпить кришталик

Л-1, с. 377

161. Що таке запалення райдужки?

кератит

блефарит

кон’юнктивіт

+ірит

Л- , с. 384

162. Під час дослідження копита пробними копитними щипцями визначають:

+больову реакцію копита

розміри копита

поверхневу температуру стінки копита

міцність копита

Л-1, с. 356

163. При поверхневому кератиті ушкоджується:

+ епітелій, боуменова мембрана

 паренхіма рогівки

десцеметова мембрана, ендотелій

судинна оболонка

Л-1, с. 390

164. Рефракція ока – це:

здатність ока до чіткого розпізнавання предметів, які знаходяться на різній  відстані

після заломлення промені світла в середовищі ока не з’єднуються в одній точці

+здатність оптичної системи ока в стані спокою заломлювати назальні промені і збирати в одній точці

здатність ока змінювати свою рефракцію

Л-1, с. 379

165. Кератоскопією встановлюють:

+стан рогівки, її сферичність та дзеркальність

зміни на кон’юнктиві повіки , склери, кришталику

запалення сітківки

стан сітківки

Л-1, с.386

166. Боковим фокусним освітленням встановлюють:

+зміни рогівки, склери, кон’юнктиви, зміни у райдужній оболонці передньої та задньої камер ока, передній поверхні кришталика

зміни сітківки

склад захисних пристосувань ока

стан кришталика

Л-1, с. 382

167. За допомогою пуркін’є-сансоновського зображення встановлюють:

стан рогівки і склери

+стан кришталика та прозорість заломлювальних середовищ

запалення сітківки

задньої камери ока

Л-4, с. 269

168. Офтальмоскопом встановлюють:

стан рогівки і склери

+прохідність світла через середовища ока, стан сітчастої оболонки ока

стан захисних пристосувань ока

стан періорбіти та повік

Л-1, с. 383

169. Блефарит – це:

+запалення повік

вивертання повік

завертання повік

запалення рогівки

Л-1, с. 384

170. Для катарального кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:

+наявність серозного або серозно-слизового ексудату, блефаро­спазм, припухлість кон’юнктиви, сильне почервоніння, болючість ока, підвищення місцевої температури

наявність серозно-гнійних витіків із внутрішнього кута ока, блефароспазм. Запальний процес може переходити на рогівку

наявність витікань фібринозного ексудату. На поверхні кон’юнктиви знаходять фібринозну плівку

помутніння кришталика

Л-3, с. 416

171. Для гландулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:

гіперплазія лімфатичних фолікулів поверхні третьої повіки

+гіперплазія поверхневої сльозової залози третьої повіки

кон’юнктива значно набрякає, звужується і випинається з очної щілини  внаслідок гнійного запалення не тільки кон'юнктиви, а й прилеглої сполучної тканини

запалення сльозової протоки

Л-1, с. 385

172. Розрізняють форми поверхневого кон’юнктивіту:

фібринозний, фолікулярний, некротичний

дифтеритний, флегмонозний, гангренозний

+катаральний, фібринозний, гнійний

геморагічний

Л-1, с. 385

173. Катаракта – це:

запалення очного яблука

+помутніння кришталика та його капсули

помутніння рогівки і склоподібного тіла

запалення сітківки

Л-7, с. 134

174. Причиною телязіозного керато-кон’юнктивіту є:

стрептококи, стафілококи, кишкова паличка

+телязії,гіповітаміноз, рикетсії, хламідії, мікоплазми

лептоспіри, гриби, лістерії, мікобактерії

анаеробна інфекція

Л-7, с. 135

175. Які форми лікувальних засобів в офтальмології діють найдовше?

очні краплі

мазі, емульсії, суспензії

+очні лікувальні плівки

розчини

Л-1, с. 394

176. Прогноз при гнійному парафтальміті:

сприятливий

обережний

сумнівний

+ несприятливий

Л-1, с. 392

177. Антисептичні засоби, що застосовують в офтальмології:

+борна кислота 2–4%, калію перманганат 1:50000, риванол 1:1000, фурацилін 1:500

пероксид водню 3%, спиртовий розчин йоду 5%, йодистий калій 2–3%

розчин брильянтового зеленого 2%, йодований ефір 10%, карбохолін 5%

розчини креоліну, лізолу, формаліну

Л-1, с. 388

178. Засоби, що звужують зіницю, називають:

нейролептики

+міотики

міорелаксанти

антигістамінні

Л-1, с. 393; Л-4, с. 29

179. Фармакологічні засоби, що розширюють зіницю:

азотнокисле срібло 1–2%, коларгол 2–3%, протаргол 1–4%, резорцин 1–2%, танін 3–5%, сульфат цинку 0,25–2%

глюкоза 5–40%, хлористий кальцій 10%, хлористий натрій 3–5%

+атропін сульфат 1%, адреналін гідрохлорид 0,1%, скополамін гідро­хлорид 0,25%

новокаїн 5–10%, лідокаїн 1%, тримекаїн 1–3%

Л-1, с. 381

ЛІТЕРАТУРА

1.                      Петренко О.Ф., Борисевич В.Б., Міцишин В.Т., Примак М.І. Хірургія ветеринарної медицини. – Київ : Вища освіта, 2005.

2.                      Перелік питань і відповідей для визначення базової професійної компетентності випускників вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації із спеціальності 5.130501 “Ветеринарна медицина” (навчальний довідник). – НМЦ, 2006.

3.                      Кузнєцов О.К. Ветеринарна хірургія, офтальмологія і ортопедія. – Київ : Вища школа, 1979.

4.                      Борисевич В.Б., Терес М.О., Салістий В.Т. Хірургія, офтальмологія і ортопедія. – Київ : Вища школа,1988.

5.                      Власенко В.М., Тихонюк Л.А., Рубленко М.В. Оперативна хірургія, анестезіологія і топографічна анатомія. – Біла Церква, 2003.

6.                      Власенко В.М. Словник термінів ветеринарної хірургії. – Київ : Вища школа, 1992.

7.                      Панько І.С., Власенко В.М., Рубленко М.В., Тихонюк Л.А., Ільніцький М.Г., Нагорний В.В., Стадник П.О. Довідник з ветеринарної хірургії. – Біла Церква, 2001.

8. Панько І.С, Власенко В.М, Іздепський В.Й, Ільніцький М.П, Рубленко М.В. Загальна ветеринарна хірургія – Біла Церква, 1999р., С. 181–182.